«Батько та донька. Це була різногрупна пара, вони не підходили один одному для трансплантації, і це ще складніше для підготовки та післяопераційного ведення. Але ми успішно виконали їм трансплантацію 30 вересня 2026 року»
— про один із випадків нашої практики згадує завідувач відділення трансплантації Андрій Малик.
Батько готовий був віддати доньці нирку, але родина довго не могла знайти медичний заклад, де погодилися б виконати трансплантацію через несумісність груп крові. Вихід підказали випадково — під час діалізу. Так родина дізналася про можливості Медичного центру міста Києва.
Для батька рішення було очевидним: якщо його нирка може врятувати доньку, він готовий стати донором. Однак різні групи крові стали серйозною перешкодою. У кількох медичних закладах родині відмовили у проведенні трансплантації.
Здавалося, що можливість родинного донорства втрачена. Але під час одного із сеансів діалізу родині розповіли, що в Медичному центрі міста Києва виконують AB0-несумісні трансплантації нирки.
Після необхідного обстеження та підготовки команда Центру виконала трансплантацію.
Ця історія — про сучасну медицину, яка дає можливість шукати рішення навіть у складних клінічних ситуаціях. І про те, чому не варто передчасно відмовлятися від можливості родинного донорства.
Що таке AB0-несумісна трансплантація?
У більшості випадків під час підготовки до пересадки нирки лікарі прагнуть, щоб групи крові донора й реципієнта були сумісними. Це пов’язано з роботою імунної системи.
Якщо людина отримує нирку від донора з несумісною групою крові, її організм може розпізнати антигени донорського органа як чужорідні. У крові реципієнта можуть бути антитіла, здатні атакувати клітини трансплантованої нирки та спричинити відторгнення.
AB0-несумісна трансплантація (AB0i) — це пересадка органа від донора з групою крові, несумісною з групою крові реципієнта, за умови спеціальної медичної підготовки та ретельного контролю імунологічних ризиків.
Наприклад, у певних випадках нирку від батька з однією групою крові можна пересадити доньці з іншою. Проте сама лише спорідненість не гарантує сумісності, а різні групи крові не означають автоматичної можливості трансплантації. Кожну пару донор-реципієнт трансплантологи оцінюють індивідуально.
Як підготувати організм до трансплантації?
Щоб знизити ризик імунного відторгнення, пацієнт проходить спеціальну підготовку, яку називають десенсибілізацією.
Залежно від результатів обстеження та протоколу медичного закладу вона може передбачати кілька етапів:
- Імунологічне обстеження. Лікарі визначають групи крові, вимірюють рівень антитіл проти антигенів A та B, оцінюють інші чинники імунологічного ризику.
- Зниження рівня антитіл. Для цього можуть застосовувати плазмообмін або імуноадсорбцію — методи, що допомагають видаляти антитіла з крові.
- Медикаментозна підготовка. За показаннями використовують препарати, які впливають на імунну відповідь і зменшують утворення антитіл. Схему підбирають індивідуально.
- Контроль перед і після операції. Фахівці перевіряють рівень антитіл, оцінюють функцію нирки та стежать за можливими ускладненнями.
Мета підготовки — знизити імунологічний ризик до прийнятного рівня, щоб організм реципієнта міг прийняти донорську нирку.
Це складний і ресурсомісткий напрям трансплантології. Він потребує досвідченої команди, лабораторного контролю, спеціального обладнання та доступу до необхідних препаратів. Водночас для окремих пацієнтів така технологія відкриває можливість отримати нирку від близької людини, коли звичайний шлях трансплантації ускладнений несумісністю груп крові.
Світовий досвід: від складного винятку до усталеної практики
AB0-несумісні трансплантації нирки вже багато років виконують у провідних трансплантаційних центрах світу. Значний досвід накопичено, зокрема, у Японії, Німеччині та інших європейських країнах.
Розвиток методів десенсибілізації суттєво розширив можливості родинного донорства.
