Реконструктивна хірургія грудної залози

Лікування пацієнтів з великими та критичними опіками призвело до збільшення випадків деформацій різних ділянок тіла, особливо грудної залози (МЗ) у дівчаток і жінок. МЗ, як функціонально і естетично важлива частина тіла, сильно страждає від післяопікових деформацій, які проявляються рубцевими змінами тканин, сплощенням залози, появою локальних гриж паренхіми та пошкодженням сосково-ареолярного комплексу. Опіки в дитячому віці ускладнюють розвиток МЗ, що може призводити до гіпоплазії або аплазії.

Важливими факторами для розвитку деформацій є вік пацієнта та час, що минув після травми. Ці деформації вимагають не тільки функціональних, але й естетичних хірургічних втручань, зокрема реконструкції грудної залози. Вибір методу реконструкції залежить від локалізації рубців та наявності здорових тканин біля дефекту. Це визначає необхідність точної оцінки деформацій та здорових зон для проведення реконструкції.

Основою відновлення є анатомічні та функціональні особливості грудної залози та грудної клітки, що ускладнює відновлення об’єму грудей і сосково-ареолярного комплексу, особливо через наявність рубцевих тканин. Найефективнішим методом вважається заміщення рубцевих тканин здоровими, зокрема використання розтягнутих аутологічних тканин поблизу дефекту. Проте іноді обсягу цих тканин недостатньо, тому часто застосовуються комбіновані клапті.

Використання попередньо розтягнутих комбінованих клаптів з грудної клітки є успішним підходом для реконструкції МЗ, оскільки вони забезпечують достатню кількість пластичного матеріалу без значних дефектів у донорській зоні.